За останні пару років в Італії стали закладати велику кількість нових садів ківі. Причиною такої активної діяльності є прибутковість даного бізнесу.
Рентабельність вирощування ківі набагато вища, ніж черешні або яблук, – написав на своїй сторінці в соцмережі Facebook економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Андрій Ярмак.
До України це має пряме відношення, оскільки на споживчому ринку ківі вже виступає в якості конкурента яблуку.
«До 2014-го Україна витрачала більше $ 40 млн в рік на імпорт ківі. Це, за сьогоднішнім курсом, понад 1 млрд грн. І це тільки оптова ціна. Так що в роздріб ми витрачали приблизно 2 млрд грн», – зазначив експерт.
Зараз на імпорт даного фрукта Україна витрачає в чотири рази менше – $ 10 млн, що є еквівалентом урожаю з 1 тисячі гектарів інтенсивних яблучних садів. Економіст переконаний, що зі зростанням доходів населення споживання ківі буде зростати.
«Уже сьогодні світова торгівля ківі – це більше $ 2,5 млрд, і вона зростає, а ось ціни мають тенденцію до зниження. При цьому світова торгівля яблуком всього втричі більша, і вона не росте», – заявив економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
За словами експерта, Італія займає друге місце в світі за обсягами експорту ківі. Лідирує в цій області Нова Зеландія. У п’ятірку лідерів світових країн-експортерів «китайського аґрусу» також входять Чилі та Іран. А ось основними імпортерами ківі є Японія та Китай. Бельгія відноситься до найбільших імпортерів та експортерів.
Андрій Ярмак переконаний, що українським виробникам на Закарпатті варто звернути увагу на досить перспективний сорт рослин – актинідію морозостійку.
«Актинідія прекрасно росте і не вимерзає навіть в Київській області», – резюмував економіст (Статтю взято і перекладено з журналу «Зерно»).
Про те, що ківі став вітчизняним продуктом, селекціонованим на Закарпатті вже кілька років поспіль, активно розповідають українські ЗМІ. І нині немає жодної області в державі, де б морозостійкий сорт «Ківі Карпат Стратона варіант «Валентайн» не прижився. Однак мрія його автора полягає в тому, щоб ця, поки екзотична ягода на наших широтах, стала звичайним сільськогосподарським продуктом для фермерських господарств.
Хоча не все так просто у цій справі, бо кожне новаторство супроводжується певними ризиками, а звичні стереотипи підказують, що краще подивитися, як з цим вийде в інших і лише потім вкладати власні гроші. Водночас практика підприємництва стверджує, що коли бізнес стане масовим, то і рентабельність його значно зменшиться. Тому час визначатися вже настав.
Нині ми хочемо поділитися позитивним досвідом людей з трьох різних регіонів України, які успішно культивують сорт ківі «Карпат Стратона варіант «Валентайн», придбаний у автора і посаджений на власній ділянці.
Надія Меркун, директор станції юннатів з міста Світловодськ, що на Кропівниччині (Кіровоградщина) придбала у 2016 році 10 саджанців навесні та 2 восени. Не прийнявся один. Ківі взимку не утепляла, лише трохи замульчувала хвоєю. Морози сягали до -20 градусів та ще й ділянка відкрита та знаходиться на північній стороні.
Добрый день, заказываю саженцы уже второй год, больше чем с десяти только один не принялся. Кроме киви заказывала каштан…
Publiée par Надежда Меркун sur Mercredi 13 septembre 2017
Сергій Постолатий з м.Новоселиці Чернівецької області публікує на YouTube власне відео. Якщо перейти за посиланням, можна знайти і його безпосередні коментарі. До речі, він зауважує, що не давав жодної підкормки та не поливав (що не дуже добре, адже рослини вижили тільки завдяки дощам).
Отже, за належного догляду абсолютна більшість рослин досить швидко йде в ріст і вже на 3-4 рік готова до цвітіння. Відтак і господарі повинні ставитися до справи відповідально. Саме на них розрахована продукція ТОВ «Ківі Карпат Стратона». Звичайно, хтось мріє все отримати миттєво, дешево і без жодних зусиль. Але це не наш спосіб заманювання клієнтів. Працівники фірми ніколи не відмовляють у докладних консультаціях, обґрунтованих замінах пошкоджених або невдалих саджанців та співпраці на будь-якому рівні. Бо бізнес у нашому розумінні – це не «дурні» гроші, а успішно налагоджена, взаємокорисна справа.